покликати

покликати
I поклик`ати
-а́ю, -а́єш, недок., перех. і неперех.
1) Те саме, що вигукувати.
2) кого, на кого і без додатка. Звертатися до кого-небудь, кликати когось. || Згадувати когось, відгукуватися про когось.

II покл`икати
-и́чу, -и́чеш, док., перех. і без додатка.
1) Словом, звуком, жестом попросити, примусити кого-небудь підійти, наблизитися, обізватися; звернутися до когось.
2) також з інфін. Запросити когось прийти, з'явитися куди-небудь із певною метою, для виконання якоїсь справи і т. ін. || за кого, ким і т. ін., розм. Просити когось стати, бути ким-небудь.
3) до чого, на що і з інфін. Звернутися до когось із закликом взяти участь у чому-небудь, залучити до виконання важливого завдання, політичної вимоги і т. ін. || Те саме, що призвати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "покликати" в других словарях:

  • покликати — дієслово доконаного виду позвати покликати дієслово недоконаного виду вигукувати …   Орфографічний словник української мови

  • протокол — в розумінні допит; покликати до протоколу покликати на допит [IV] допит, який протоколюється; подавчий протокол: відділ якої небудь установи, куди подаються заяви [VI,VII] крім прямого значення, ще в розумінні: допит [II] …   Толковый украинский словарь

  • кликати — I (голосом, жестом просити наблизитися, обізватися, зайти тощо), покликати, покликати, покликнути; гукати, нагукувати, нагукати, нагукнути (голосно); волати (голосно, просячи допомоги); манити, приманювати, приманити (просити підійти, роблячи… …   Словник синонімів української мови

  • гуконути — ну/, не/ш, док. Крикнути, покликати …   Український тлумачний словник

  • загукати — I загук ати а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Почати гукати, вигукувати які небудь слова, звуки. || до кого. Звернутися до когось із чим небудь. || на кого, розм. Покликати, нагукати кого небудь. 2) неперех., на кого. Почати голосно лаяти… …   Український тлумачний словник

  • накликатися — I наклик атися а/ється, недок. 1) Добровільно виражати бажання діяти в певному напрямку, домагатися чого небудь; напрошуватися. 2) Пас. до накликати. II накл икатися и/чуся, и/чешся, док., розм. Багато разів покликати кого небудь …   Український тлумачний словник

  • перекликати — I перекл икати див. перекликати. II переклик ати а/ю, а/єш, недок., перекли/кати, и/чу, и/чеш, док., перех. 1) Робити перекличку (у 1 знач.). 2) тільки док., заст. Покликати до себе (жити, працювати і т. ін.) …   Український тлумачний словник

  • погукати — а/ю, а/єш, док. 1) перех. і без додатка. Голосно вимовити, виголосити які небудь слова, звуки. || також на кого. Голосно покликати кого небудь. || Звернутися до кого небудь, намагаючись привернути увагу. || також неперех., з інфін., із спол.… …   Український тлумачний словник

  • позвати — позву/, позве/ш, док., перех. Голосом, жестом попросити кого небудь наблизитися, підійти, обізватися; покликати. || Запросити когось прийти, з явитися куди небудь із певною метою …   Український тлумачний словник

  • покликаний — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до покликати. || покли/кано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який має, відчуває покликання до чого небудь; здатний на щось. 3) у знач. прикм. Признач. або обраний для певної мети, що небудь зробити, виконати… …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»